Загалом подана стаття чітко і детально ілюструє поняття «науки» взагалі, а також у тексті наведена низка чинників, які впливають на її розвиток і функціонування. Багато сказано і про соціальну роль науки , можливо, деякою мірою викладено той матеріал, про який далеко не кожен з нас замислювався, коли мова йшла про науку або ж всі думки з’являлися на підсвідомому рівні. Проте, читаючи цю статтю, у мене виникло логічне, як для українця, запитання. Чому ж наша Батьківщина ніяк не може долучитися до так званої еліти країн-науковців? Невже у нас немає талановитих людей, які змогли б зробити якесь значуще для світу відкриття, обґрунтувати будь-яку теорію закордонних «умів» , довівши її до абсолюту або заповнивши наявні прогалини? Та напевно такі кадри існують, правда ж? У нашому суспільстві є достатня кількість науковців або «міні дослідників» , які лише починають впевнено крокувати у напрямку здобуття повноцінного звання. Є навіть ті, хто згоджується працювати у науковій сфері за «спасибі» або ж на голому ентузіазмі, проте навіть це не рятує ситуацію. Країна настільки політизована, що офіційний розвиток науки можливий лише у ідеологічному руслі, хоча навіть у цьому випадку науку як рушійну силу розвитку держави вищі чини просто відкидають. Що ж, як було доречно сказано у статті, причина такій поведінці є. Вкладаючи кошти у розвиток науки, слід пам’ятати, що наукова діяльність не приносить економічного прибутку одразу, для цього потрібен час, терпіння, а також всіляка матеріальна підтримка у процесі, а потім вже можна говорити про вигоду для окремого інвестора або для країни чи світу в цілому. Але хто ж хоче чекати, потрібно все і одразу. Хоча я гадаю, що «игра стоит свеч», як то кажуть. Тому слід якось цю проблему вирішувати і чим швидше, тим краще, так би мовити. А ще мене дуже зачепила наступна фраза зі статті: «Кожне суспільство має науку, що відповідає рівню його цивілізованості». Це що значить, що в Україні такий низький рівень цивілізованості?! Я просто категорично не погоджуюсь, та й більшість, мабуть, теж не згодна. Цей стереотип, якщо це можна так назвати, потрібно зруйнувати. І починати діяти необхідно в першу чергу із себе. (хоча від однієї людини, хай навіть дуже наполегливої і впертої, мало що залежить у цьому світі, потрібна згуртованість , чи не так?)
Стаття цікава і дуже інформативна,хоча й трохи важкувата.З більшістю висловлювань я погоджуюсь,адже вони співпадають з моїм особистим розумінням ролі науки у соціокультурному житті .Так,я думаю,політичні та ідеологічні уподобання не повинні аж ніяк впливати на розвиток наукового знання.Однак усі сфери життя людини тісно переплетені й важко чітко розмежувати владу та науку.На підтримку науки виділяються хоч якісь та гроші,хоча якби влада конкретно усвідомлювала як багато вона зобов’язана науковим відкриттям і вченим ,що їх зробили,можливо,більшість науковців були б відомі не тільки у своїх професійних колах а широко поза їхніми межами.Більш інтенсивно розвивалися б наукові осередки по всій Україні і навіть один.але засліплений своєю ідеєю вчений зміг би релізувати себе.До речі,щодо думки Бекона проте,хто власне творить науковий прорив людина чи колектив,можу сказати,що частково я з цим незгодна.Безумовно,багато відкриттів у галузі науки здійснено групами,колективами,людьми що гарно зарекомендували себе у цій царині ,а хіба вони не використовують довід якогось генія,що одного вечора здійснив фундаментальне відкриття?Я переконана,що від конкретної людини варто чекати раніше незнаних фактів і доводів,які перевернуть раніше встановлені уявлення. Що ж до мого усвідомлення ролі науки у житті,хотілося б сказати так: споконвіку людина прагне розвивати,удосконалювати,досліджувати,це закладено у її сутності.Тому наука була,є і буде рушійною силою життя як такого.Усе наше оточення- результат клопіткої праці багатьох поколінь,хоча й інколи цей результат негативний(атомні електростанції,побутова хімія).Напевно,саме через науковців природа інамагається вказати на ті її закони,котрі ми не повинні порушувати. Та незважаючи на це,наука дала нам усе те,без чого життя здається неможливим.
Прочитавши цю цікаву статтю,я дізнався додаткову інформацію про таке поняття як "наука"... . Я повністю згоден з авторським трактуванням цього поняття та його осмисленням у наукових колах. Наука як сфера людської діяльності, на мою думку, справді може вважатися соціокультурним феноменом,оскільки:в цій сфері діяльності (якщо розглядати її в глобальних масштабах),задіяна значна частина світових людських ресурсів;а якщо розглядати її в культурному аспекті,то наука,мабуть,є головним надбанням культурної спадщини людства за всю історію існування homo sapiens. Ознайомившись з цією статтею, я зрозумів, що кожному з нас слід взяти участь у розвитку цього феномена.
Ознайомившись з даною статтею, я зрозуміла, що поняття "наука" має широке значення у своєму розумінні. Я погоджуюся з твердженням автора щодо того, що науку можна розглядати з трьох різних, але водночас взаємопов'язаних сторін:як форму суспільної свідомості; сферу людської діяльності; соціальний інститут. Наука відіграє дуже важливу роль не тільки в житті науковців, а й в житті кожного з нас. Наука має не тільки велике значення для розвитку науково-технічного прогресу, а й для духовного розвитку соціуму. Тому, я підримую думку автора, що наука - соціокультурний феномен.
Детально ознайомившись з даною статтею, я систематизувала свої попередні знання про такий соціокультурний феномен як наука. Завдяки цій статті я зрозуміла, що кожен з нас робить хоч і не великий, але вагомий внесок у розвиток науки. Яскравим прикладом цього є переклад наукових та технічних текстів, написання рефератів та доповідей тощо. Нам слід пишатися тим, що ми маємо відношення до наукової діяльності і можемо черпати знання з джерел, які були сформовані протягом багатьох століть іншими науковцями. Отже, можна зробити висновок, що наука - це те, що допомагає нам розвиватися, збагачуватись духовно та пізнавати істини життя.
Ознайомившись із поданою статтею, я можу погодитись із думкою автора стосовно твердження, що наука є соціокультурним феноменом, оскільки будь-яка інновація з'являється лише у певний історичний період існування конкретного суспільства та є, певною мірою, проекцією культурного (в тому числі інтелектуального) розвитку цього суспільства. Можна сказати, що наука - явище багатогранне, яке не може опиратися на припущення, уявлення дослідника, а потребує цілком конкретних доказів, які підтверджують існування того чи іншого явища дійсності. Наукове відкриття не народжується спонтанно і нізвідки, воно - результат багаторічної праці навіть не одного, а часто цілої команди дослідників, які намагаються довести чи спростувати твердження, висунуте раніше. Зараз уже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки, але у XVII столітті переконливі докази Галілео Галілея призвели до обурення церкви і астононом був змушений зректися своїх поглядів, тому деякі наукові відкриття потребують глибокого осмислення не лише сучасників, а й майбутніх поколінь, а час все розставить на свої місця... Наука служить нам, втілюючи в реальність найсміливіші людські фантазії, проте не потрібно забувати, що жодного робота неможливо наділити почуттями і переживаннями, які здатні відчувати ми з вами, а тому людина не повинна стати рабом своїх винаходів у жодному разі!!! Створючи щось нове, вчений-науковець, в першу чергу, повинен думати про користь свого винаходу для конкретного суспільства та всього людства, щоб не з'являлися більше атомні чи інші (ще страшніші) бомби чи взагалі те, що в руках фанатиків може стати зброєю масового ураження!Не забуваймо, що ми - люди, і наше майбутнє - в наших руках!
Прочитавши цю статтю я зрозумів, що наука це невід`ємна частина нашого життя ! Без науки ми б не мали нічого ! Ми навіть не змогли б написати цей пост ! В нас би не було таких зручностей , як мобільний зв`язок ,транспорт та багато іншого ! А найголовніше люди не мали б знань, а тому ніхто не може бути впевненний що людство вижило б до цього часу!
Прочитавши цю статтю я зрозуміла, що наука є невід'ємною частиною нашого життя. І що насамперед вона розглядається,як соціокультурний феномен.Це означає, що вона залежить від різноманітних сил, що діють у суспільстві, визначає свої пріоритети в соціальному контексті, тяжіє до компромісів і сама значною мірою визначає суспільне життя, виникла як відповідь на потребу людства у виробництві й отриманні істинного, адекватного знання про світ, й існує, помітно впливаючи на розвиток усіх сфер суспільного життя. І виходячи з цього можна зрозуміти, що наука-система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення.
Ознайомившись з даною статтею, можу сказати те, що в ній яскраво виражено поняття "наука", автор доволі докладно пояснює широке значення "науки" в цілому. Також хочу погодитися з висловленням Ф.Бекона: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Він чітко зазначив, що наука ніяк не може залежити від однієї людини, а що вона залежить від багатьох людей, які були до нас, і буде залежити від майбутніх поколінь, які з кожним днем будуть удосконалювати й змінювати набуте нами. Отже, наука є важливим феноменом у житті кожної країни, нації, людини. Її потрібно розвивати й збагачувати постійно. Наука може залежити від кожного з нас, тому удосконалюймо її!
ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН Я вважаю, що автору статті вдалося допомогти читачеві зрозуміти всю багатогранність поняття «наука» на сучасному етапі, надавши декілька його визначень. Вичерпно та детально обґрунтовано причини вважати науку соціокультурним феноменом. Адже наука впливає на розвиток усіх сфер суспільного життя, на формування свідомості та світогляду особистості. Мені сподобалося, що автор звернув увагу на те, що науку можна розглядати і як інструмент політики. Логічним та правильним мені здається висновок, що «наука ніколи цілком не може звільнитися від впливу ідеології». Адже, якщо ми розглянемо роль особистості у розвитку науки, то зрозуміємо, що кожен вчений – це представник певної епохи та суспільства з його поглядами, установками та цінностями. У Радянському Союзі усі наукові дослідження знаходилися під тотальним контролем влади, а розвиток деяких галузей безпідставно гальмувався. На мою думку, надання науковцям права вільного вибору об’єкту досліджень і забезпечення належних умов праці є запорукою успішного розвитку будь-якої держави. Також варто зазначити, що інформація про існування розподілу на «зовнішню» та «внутрішню» соціальність науки допомогла зрозуміти, чому вчені з різних країн мають різні інтереси, пріоритети та спосіб мислення.
Подана стаття чітко інформує нас про роль науки у соціокультурному житті. Так, дійсно наука виникла як відповідь на потребу людства у виробництві й отриманні істинного , адекватного знання про світ, й існує, впливаючи на розвиток усіх сфер суспільного життя. Я гадаю, що будь-яка людська діяльність не можлива без пізнання, вчення, тому наука є базою для всіх галузей знань.Звісно не всі наукові відкриття полегшили нам життя, але навіть інноваційні винаходи та НТП, що так швидко розвивається,стають зручними та є невід*ємною частиною нашого життя( напр. інтернет, різні гаджети та ін). У нашій країні наука залишається не на достатньому рівні для розвинутої країни.Тому ми всі маємо можливість, починаючи з найменших досліджень певної галузі. зробити всій внесок в її розвиток та прогрес.
Стаття є досить актуальною, адже розглядає популярні проблеми визначення науки, її класифікації, роль у суспільстві і вплив на людський світогляд. В ній у доступній формі наведено факти спроб дати визначення терміну «наука» (Дж. Бернал, Е. Агацці); доведено важливість науки у всіх сферах людських відносин і формах діяльності, пов’язаних з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням речей. Також цікаво було розглянути значення науки з точки зору різних потрактувань ( економічного, ідеологічного, соціокультурного), адже, з одного боку, наука реалізує себе безпосередньо у продуктивних силах, а, з іншого, - намагається за допомогою своїх методів віднайти істину. Можна зробити висновок, що метою науки є знаходження істини за допомогою виробництва. На мою думку, наука дійсно є соціокультурним феноменом, адже вона розкриває закономірності розвитку суспільства і світа в цілому.
ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН Головне, що я дізналася із цієї статті те, що суспільство та наука дуже тісно пов`язані між собою . Тобто, суспільство не існує без науки, а наука – без суспільства. Дуже важливим є те, що наука відіграє одну із найголовніших ролей у формуванні свідомості та світогляду людини. Людина – головна рушійна сила науки, вона її творить, удосконалює.
Прикрим є те, що науці в нашій державі приділяють занадто мало уваги , виділяють недостатньо коштів.
Погоджуюсь із думкою Насті Павличенко, що для початку потрібно почати із себе, зробити власний крок у науку. Я дуже сподіваюсь, що мій курс стане вам всім у добрій нагоді!
Розгляд статей такого характеру змушує замислитись над суттю давно відомих понять та поглянути на них через призму щойно набутих. У статті цікаво подано погляд на науку як на фундамент для всіх агентів соціалізації та на всіх її етапах(не зважаючи на вплив ідеології на первинному етапі). Адже наука, будучи надбанням людства, є тим основним багажем знань, що передається із покоління в покоління,постійно доповнюючись, змінюючись, набуваючи нових форм та створюючи підґрунтя для становлення особистості, засвоєння нею соціокультурного досвіду суспільства. Щодо типів цивілізаційного розвитку, то техногенна цивілізація здається мені дуже продуктивною, але перспектива самознищитись за 300 років все ж трохи лякає. З іншого боку традиційна цивілізація, хоч і є більш дбайливою стосовно оточуючого середовища, все ж трохи нагадує равлика, а то й камінь, чого бути не повинно, адже наука має рухатись вперед. Тому задля збереження дружніх стосунків з біосферою та забезпечення сприятливих умов для наукової діяльності, подальший розвиток цивілізації має еквілібрувати між традиційними та техногенними орієнтирами. Не зайвою буде розробка технологій,що допоможуть зберегти існуючі та відновлювати втрачені природні ресурси нашої планети. Що стосується ролі науки у сучасному суспільстві, так лише те, що ми вивчаємо саме поняття науки так детально і живемо у світі, створеному завдяки науковим відкриттям, на мій погляд, виключає потребу підкреслювати наскільки важливою є роль науки у суспільстві.
Дана стаття зображує роль науки в нашому житті. На мою думку дуже влучно підібрано вислів В.І. Вернадського: “Її зміст не обмежується науковими теоріями, гіпотезами, моделями створюваної ними картиною світу, в основі вона головним чином складається з наукових факторів, їх емпіричних узагальнень, і головним живим змістом її є в наукова праця живих людей”, адже наука це перш за все праця людей, саме завдяки їм наш світ настільки розвинений. На мою думку наука є дуже важливим компонентом нашого життя.
Стаття є досить цікавою.Наука — це процес творчої діяльності з отримання нових знань і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів.У даній статті ми можемо прочитати,що наука розглядається насамперед як соціокультурний феномен. Як говорив Е. Агацці:науку варто розглядати як “теорію про певну область об'єктів, а не як простий набір суджень про ці об'єкти”.Наука тісно пов'язана з людською діяльністю.Тут досить чітко висвітлені проблеми класифікацій науки.
Я ознайомилася з запропонованою для перегляду статтею. Ця стаття містить достатній об'єм інформації, прочитавши яку можна отримати вагомі знання щодо поняття "наука". Я погоджуюся з думкою автора, що науку потрібно розглядати не просто у вузькому значенні, на рівні банального визначення, а дивитися на це поняття як мінімум (як твердить автор) з трьох боків. Хотілося б підтримати гіпотезу, що наука є соціокультурним феноменом. Наука є соціальним феноменом, так як завдячує своєму виникненню та розвитку всьому людству. Навіть сьогодні кожен з нас мое вважати себе науковцем. Разом з тим, я вважаю, що наука є основою культурного життя кожного суспільства. Адже в умовах сьогодення ми можемо спостерігати, що на найвищому щаблі розвитку знаходяться культури тих країн, націй, які приділяють вагому увагу науці. Отже, наука - це феномен, який об'єднує людей у прагненні зробити світ кращим.
Погляд на науку як соціокультурний феномен Прочитавши дану статтю я зрозуміла, що наука являється дуже цікавим предметом, адже є не однозначною. Як сказав Дж. Бернар : «Дати визначення науки неможливо». І я погоджуюся з даним висловлюванням, адже жоден з науковців не дає стовідсоткової гарантії, що саме його визначення є вірним. Але при всій своїй багатогранності наука, що не мало вражає, розвивається і досить.
Ознайомившись з даною статею, я ще раз переконалась в тому, що наука-це соціально значуща сфера людської діяльності, функція якої передбачає вироблення й застосування теоритично систематизованих знань про дійсність.Наука, як соціокультурний феномен, вплетена в усі сфери людських відносин й у всі форми діяльності. Вона є рушійною силою у розвитку не лише соціуму, а й окремо кожної особистості.
Прочитавши книжку Чезаре Ломброзо "Гениальность и Помешательство" , а потім прочитавши цю статтю я дійшла висновку , що наука має соціокультурний феномен в якості геніїв індивідів які були інтелектуально обдаровані та виконували функцію бронепотягів в еволюційно науковому пізнанні дійсності, філософських точок зору , релігійних та інших. А деякі були тягарем прогресу і науки. Можна згадати на прикладі геніального астронома Галілео Галілея якого стратила католицька церква , так і не знавши що він був на щабель вище в науковому і в інтелектуальному плані. Так і деколи з людьми буває які нерозуміють , і нездатні зрозуміти багато речей. Про таких в народі кажуть "не тяни свеклу за ботву , она от этого быстрее не выростет".
Стаття досить детально описує науку як соціокультурний феномен. Я згодна з В.І. Вернадським, в тому , що "головним змістом науки є праця живих людей".Також згодна з тим, що головним завданням науки є пошук істини,а невід'ємними частинами є суперечки та критика.Розвиток науки потребує начних зусиль, наповнених різноманітними міркуваннями ,які століттями виборювали і продовжують боротися за головну роль у цьому складному процесі.Так, наука має безліч зв'язків та функцій, АЛЕ слід враховувати,що існують і негативні сторони цього феномену,на які потрібно обов'язково звертати увагу.
Дана стаття привернула мою увагу та зацікавила. Добре структурована та легко читається. Вона розповідає нам про розвиток науки. Наука об'єднує тому, що кожен учений не може не спиратися на досягнення своїх колег. Тому, щоб досягти деяких успіхів та досягнень в науці потрібно співпрацювати з багатьма людьми, але в той самий час дотримуватись своїх особистих поглядів. Я зробив висновок, що головна функція полягає в виробленні істинного знання, що є основою людського розвитку.
Я дуже задоволений прочитаною статтею. З матеріалу, який був висвітлений у даній статті, я дізнався багато додаткової інформації про поняття "наука". Автор має рацію, розглядаючи науку як соціо-культурний феномен. Але я хотів би запропонувати усім відвідувачам даного блоку поглянути на цей феномен у більш вузькому значенні - індивідуально-культурному. Наука відіграє дуже важливу роль у житті кожного з нас. Вона формує світобачення, навіть, в деякому значенні, моральні принципи кожної окремо взятої людини. Також, я вважаю, що науки є (незалежно від нашої волі) невід’ємною частиною нашого життя. Це сфера людської діяльності, до якої всі ми рано чи пізно матимемо відношення. Шановна Вікторія Вікторівна! Я хотів би дізнатися Вашу думку щодо моїх роздумів. Для себе я зробив висновок, що наука - це рушійна сила розвитку людства.
«Наука» слово, яке у наш час робить наше існування не можливим. Низький уклін всім науковцям, які жили, творили, досліджували, винаходили для того щоб наше життя стало кращим. Та, на жаль, в наш час прослідковується вже деяка залежність сучасного суспільства від новітніх технологій ( мобільного зв’язку, інтернету…) Спадає на думку відома фраза А. Ейнштейна : «Я боюся, що обов'язково настане день, коли технології перевершать просте людське спілкування. І світ отримає покоління ідіотів.» Отже, науку треба цінувати і розвивати, Але в той же час не забувати, що вона покликана покращувати а не руйнувати наше життя.
Дана стаття є досить цікавою, як на мене. В ній зосереджена увага на сучасному стані науки, на її ідеології, на шляхах дослідження, класифікації функцій науки. Прочитавши, я зрозуміла, що існує безліч різних поглядів на науку, на її розвиток. І дійсно, ми робимо також маленькі наукові відкриття! Сучасність визначає її як феномен. Пошук істини - чи не найбільше завдання науки. Існують ще й ідеологічні потреби людства. Наука проявляється як інструмент політики. Тому можна говорити про безліч аспектів, з яких можна характеризувати науку.
Стаття "Наука як соціокультурний феномен" описує та ілюструє поняття терміна "наука", а також надає інформацію про її розиток. Я повністю погоджуюсь з думкою В.І. Вернадського,про те, що "головним змістом науки є праця живих людей". Це справді так, адже ніхто інший, як саме ми творимо нашу науку. Дана стаття також розкриває роль науки у нашому житті. Звісно, вона грає неабияку значимість у нашому житті. Без науки Юрій Гагарін ніколи не полетів би в космос, не було б винайдено рентгенівського проміння, не розвивалися б такі науки як біологія, фізика, хімія, медицина. А чи можете ви уявити своє життя без мобільного телефону чи без комп'ютера, чи іншого дивайсу? Все це - результат роботи людей, зокрема, науковців.
Ознайомившись з поданою статею, можна ще раз переконатись у тому,що наука - це соціокультурний феномен. Я погоджуюсь з думкою автора, щодо розгляду науки в трьох аспектах.Адже це і спосіб діяльності, спрямований на пізнання предметів та процесів навколишньої дійсності, і система знань, що відповідає критеріям об'єктивності, адекватності, істинності, і соціальна природа, що об'єктивує буття науки, як форми суспільної свідомості. Щодо вислову В.І. Вернадського про те,що головним змістом науки є наукова праця живих людей, можу сказати - їх здобутки є надзвичайно важливими, але не менш цінні і винаходи науковців , які жили,наприклад,у попередньому столітті.Їхні винаходи, без яких ми зараз не уявляємо нашого життя, також мають важливе для нас значення. На мою думку,влада і суспільство має більше приділяти уваги для розвитку науки у нашій країні. Адже на сьогодні, в інших країнах розвиток відбувається значно швидше. А це тому, що здобутки науковців цінуються і втілюються у життя.
Наука, як я її розумію - це сфера людської діяльності, що полягає у виробленні та систематизації об'єктивних знань про навколишнє середовище (природу, суспільство). Стаття " Наука як соціокультурний феномен" ще раз нагадала мені про той шлях, який пройшло людство за час свого існування. З'явившись в стародавні часи в зв'язку з потребами суспільства, наукова діяльність людини пережила значних трансформацій. Діяльність, спрямована на забезпечення виживання людей в умовах оточуючого середовища, переросла у вивчення та використання законів природи і суспільства. Наукові знання постійно змінюють побут людини, впливають на її світогляд, формування особистості. На мою думку, найбільшу роль у цьому явищі відіграють науково-технічні знання - радіомовлення, телебачення, комп'ютерна техніка, енергетична, в тому числі і ядерна, зв'язок (особливо мобільний), транспорт і т.д. В цілому, наука виступає як основна сила у вирішенні проблем людського суспільства.
Загалом подана стаття чітко і детально ілюструє поняття «науки» взагалі, а також у тексті наведена низка чинників, які впливають на її розвиток і функціонування. Багато сказано і про соціальну роль науки , можливо, деякою мірою викладено той матеріал, про який далеко не кожен з нас замислювався, коли мова йшла про науку або ж всі думки з’являлися на підсвідомому рівні. Проте, читаючи цю статтю, у мене виникло логічне, як для українця, запитання. Чому ж наша Батьківщина ніяк не може долучитися до так званої еліти країн-науковців? Невже у нас немає талановитих людей, які змогли б зробити якесь значуще для світу відкриття, обґрунтувати будь-яку теорію закордонних «умів» , довівши її до абсолюту або заповнивши наявні прогалини? Та напевно такі кадри існують, правда ж? У нашому суспільстві є достатня кількість науковців або «міні дослідників» , які лише починають впевнено крокувати у напрямку здобуття повноцінного звання. Є навіть ті, хто згоджується працювати у науковій сфері за «спасибі» або ж на голому ентузіазмі, проте навіть це не рятує ситуацію. Країна настільки політизована, що офіційний розвиток науки можливий лише у ідеологічному руслі, хоча навіть у цьому випадку науку як рушійну силу розвитку держави вищі чини просто відкидають. Що ж, як було доречно сказано у статті, причина такій поведінці є. Вкладаючи кошти у розвиток науки, слід пам’ятати, що наукова діяльність не приносить економічного прибутку одразу, для цього потрібен час, терпіння, а також всіляка матеріальна підтримка у процесі, а потім вже можна говорити про вигоду для окремого інвестора або для країни чи світу в цілому. Але хто ж хоче чекати, потрібно все і одразу. Хоча я гадаю, що «игра стоит свеч», як то кажуть. Тому слід якось цю проблему вирішувати і чим швидше, тим краще, так би мовити. А ще мене дуже зачепила наступна фраза зі статті: «Кожне суспільство має науку, що відповідає рівню його цивілізованості». Це що значить, що в Україні такий низький рівень цивілізованості?! Я просто категорично не погоджуюсь, та й більшість, мабуть, теж не згодна. Цей стереотип, якщо це можна так назвати, потрібно зруйнувати. І починати діяти необхідно в першу чергу із себе. (хоча від однієї людини, хай навіть дуже наполегливої і впертої, мало що залежить у цьому світі, потрібна згуртованість , чи не так?)
ReplyDeleteСтаття цікава і дуже інформативна,хоча й трохи важкувата.З більшістю висловлювань я погоджуюсь,адже вони співпадають з моїм особистим розумінням ролі науки у соціокультурному житті .Так,я думаю,політичні та ідеологічні уподобання не повинні аж ніяк впливати на розвиток наукового знання.Однак усі сфери життя людини тісно переплетені й важко чітко розмежувати владу та науку.На підтримку науки виділяються хоч якісь та гроші,хоча якби влада конкретно усвідомлювала як багато вона зобов’язана науковим відкриттям і вченим ,що їх зробили,можливо,більшість науковців були б відомі не тільки у своїх професійних колах а широко поза їхніми межами.Більш інтенсивно розвивалися б наукові осередки по всій Україні і навіть один.але засліплений своєю ідеєю вчений зміг би релізувати себе.До речі,щодо думки Бекона проте,хто власне творить науковий прорив людина чи колектив,можу сказати,що частково я з цим незгодна.Безумовно,багато відкриттів у галузі науки здійснено групами,колективами,людьми що гарно зарекомендували себе у цій царині ,а хіба вони не використовують довід якогось генія,що одного вечора здійснив фундаментальне відкриття?Я переконана,що від конкретної людини варто чекати раніше незнаних фактів і доводів,які перевернуть раніше встановлені уявлення.
ReplyDeleteЩо ж до мого усвідомлення ролі науки у житті,хотілося б сказати так: споконвіку людина прагне розвивати,удосконалювати,досліджувати,це закладено у її сутності.Тому наука була,є і буде рушійною силою життя як такого.Усе наше оточення- результат клопіткої праці багатьох поколінь,хоча й інколи цей результат негативний(атомні електростанції,побутова хімія).Напевно,саме через науковців природа інамагається вказати на ті її закони,котрі ми не повинні порушувати. Та незважаючи на це,наука дала нам усе те,без чого життя здається неможливим.
Прочитавши цю цікаву статтю,я дізнався додаткову інформацію про таке поняття як "наука"... . Я повністю згоден з авторським трактуванням цього поняття та його осмисленням у наукових колах.
ReplyDeleteНаука як сфера людської діяльності, на мою думку, справді може вважатися соціокультурним феноменом,оскільки:в цій сфері діяльності (якщо розглядати її в глобальних масштабах),задіяна значна частина світових людських ресурсів;а якщо розглядати її в культурному аспекті,то наука,мабуть,є головним надбанням культурної спадщини людства за всю історію існування homo sapiens.
Ознайомившись з цією статтею, я зрозумів, що кожному з нас слід взяти участь у розвитку цього феномена.
Ознайомившись з даною статтею, я зрозуміла, що поняття "наука" має широке значення у своєму розумінні. Я погоджуюся з твердженням автора щодо того, що науку можна розглядати з трьох різних, але водночас взаємопов'язаних сторін:як форму суспільної свідомості; сферу людської діяльності; соціальний інститут.
ReplyDeleteНаука відіграє дуже важливу роль не тільки в житті науковців, а й в житті кожного з нас.
Наука має не тільки велике значення для розвитку науково-технічного прогресу, а й для духовного розвитку соціуму. Тому, я підримую думку автора, що наука - соціокультурний феномен.
Детально ознайомившись з даною статтею, я систематизувала свої попередні знання про такий соціокультурний феномен як наука. Завдяки цій статті я зрозуміла, що кожен з нас робить хоч і не великий, але вагомий внесок у розвиток науки. Яскравим прикладом цього є переклад наукових та технічних текстів, написання рефератів та доповідей тощо.
ReplyDeleteНам слід пишатися тим, що ми маємо відношення до наукової діяльності і можемо черпати знання з джерел, які були сформовані протягом багатьох століть іншими науковцями.
Отже, можна зробити висновок, що наука - це те, що допомагає нам розвиватися, збагачуватись духовно та пізнавати істини життя.
Ознайомившись із поданою статтею, я можу погодитись із думкою автора стосовно твердження, що наука є соціокультурним феноменом, оскільки будь-яка інновація з'являється лише у певний історичний період існування конкретного суспільства та є, певною мірою, проекцією культурного (в тому числі інтелектуального) розвитку цього суспільства. Можна сказати, що наука - явище багатогранне, яке не може опиратися на припущення, уявлення дослідника, а потребує цілком конкретних доказів, які підтверджують існування того чи іншого явища дійсності. Наукове відкриття не народжується спонтанно і нізвідки, воно - результат багаторічної праці навіть не одного, а часто цілої команди дослідників, які намагаються довести чи спростувати твердження, висунуте раніше. Зараз уже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки, але у XVII столітті переконливі докази Галілео Галілея призвели до обурення церкви і астононом був змушений зректися своїх поглядів, тому деякі наукові відкриття потребують глибокого осмислення не лише сучасників, а й майбутніх поколінь, а час все розставить на свої місця... Наука служить нам, втілюючи в реальність найсміливіші людські фантазії, проте не потрібно забувати, що жодного робота неможливо наділити почуттями і переживаннями, які здатні відчувати ми з вами, а тому людина не повинна стати рабом своїх винаходів у жодному разі!!! Створючи щось нове, вчений-науковець, в першу чергу, повинен думати про користь свого винаходу для конкретного суспільства та всього людства, щоб не з'являлися більше атомні чи інші (ще страшніші) бомби чи взагалі те, що в руках фанатиків може стати зброєю масового ураження!Не забуваймо, що ми - люди, і наше майбутнє - в наших руках!
ReplyDeleteПрочитавши цю статтю я зрозумів, що наука це невід`ємна частина нашого життя ! Без науки ми б не мали нічого ! Ми навіть не змогли б написати цей пост ! В нас би не було таких зручностей , як мобільний зв`язок ,транспорт та багато іншого ! А найголовніше люди не мали б знань, а тому ніхто не може бути впевненний що людство вижило б до цього часу!
ReplyDeleteПрочитавши цю статтю я зрозуміла, що наука є невід'ємною частиною нашого життя. І що насамперед вона розглядається,як соціокультурний феномен.Це означає, що вона залежить від різноманітних сил, що діють у суспільстві, визначає свої пріоритети в соціальному контексті, тяжіє до компромісів і сама значною мірою визначає суспільне життя, виникла як відповідь на потребу людства у виробництві й отриманні істинного, адекватного знання про світ, й існує, помітно впливаючи на розвиток усіх сфер суспільного життя. І виходячи з цього можна зрозуміти, що наука-система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення.
ReplyDeleteОзнайомившись з даною статтею, можу сказати те, що в ній яскраво виражено поняття "наука", автор доволі докладно пояснює широке значення "науки" в цілому.
ReplyDeleteТакож хочу погодитися з висловленням Ф.Бекона: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Він чітко зазначив, що наука ніяк не може залежити від однієї людини, а що вона залежить від багатьох людей, які були до нас, і буде залежити від майбутніх поколінь, які з кожним днем будуть удосконалювати й змінювати набуте нами.
Отже, наука є важливим феноменом у житті кожної країни, нації, людини. Її потрібно розвивати й збагачувати постійно. Наука може залежити від кожного з нас, тому удосконалюймо її!
ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН
ReplyDeleteЯ вважаю, що автору статті вдалося допомогти читачеві зрозуміти всю багатогранність поняття «наука» на сучасному етапі, надавши декілька його визначень. Вичерпно та детально обґрунтовано причини вважати науку соціокультурним феноменом. Адже наука впливає на розвиток усіх сфер суспільного життя, на формування свідомості та світогляду особистості. Мені сподобалося, що автор звернув увагу на те, що науку можна розглядати і як інструмент політики. Логічним та правильним мені здається висновок, що «наука ніколи цілком не може звільнитися від впливу ідеології». Адже, якщо ми розглянемо роль особистості у розвитку науки, то зрозуміємо, що кожен вчений – це представник певної епохи та суспільства з його поглядами, установками та цінностями. У Радянському Союзі усі наукові дослідження знаходилися під тотальним контролем влади, а розвиток деяких галузей безпідставно гальмувався. На мою думку, надання науковцям права вільного вибору об’єкту досліджень і забезпечення належних умов праці є запорукою успішного розвитку будь-якої держави. Також варто зазначити, що інформація про існування розподілу на «зовнішню» та «внутрішню» соціальність науки допомогла зрозуміти, чому вчені з різних країн мають різні інтереси, пріоритети та спосіб мислення.
Подана стаття чітко інформує нас про роль науки у соціокультурному житті. Так, дійсно наука виникла як відповідь на потребу людства у виробництві й отриманні істинного , адекватного знання про світ, й існує, впливаючи на розвиток усіх сфер суспільного життя. Я гадаю, що будь-яка людська діяльність не можлива без пізнання, вчення, тому наука є базою для всіх галузей знань.Звісно не всі наукові відкриття полегшили нам життя, але навіть інноваційні винаходи та НТП, що так швидко розвивається,стають зручними та є невід*ємною частиною нашого життя( напр. інтернет, різні гаджети та ін). У нашій країні наука залишається не на достатньому рівні для розвинутої країни.Тому ми всі маємо можливість, починаючи з найменших досліджень певної галузі. зробити всій внесок в її розвиток та прогрес.
ReplyDeleteСтаття є досить актуальною, адже розглядає популярні проблеми визначення науки, її класифікації, роль у суспільстві і вплив на людський світогляд. В ній у доступній формі наведено факти спроб дати визначення терміну «наука» (Дж. Бернал, Е. Агацці); доведено важливість науки у всіх сферах людських відносин і формах діяльності, пов’язаних з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням речей. Також цікаво було розглянути значення науки з точки зору різних потрактувань ( економічного, ідеологічного, соціокультурного), адже, з одного боку, наука реалізує себе безпосередньо у продуктивних силах, а, з іншого, - намагається за допомогою своїх методів віднайти істину. Можна зробити висновок, що метою науки є знаходження істини за допомогою виробництва. На мою думку, наука дійсно є соціокультурним феноменом, адже вона розкриває закономірності розвитку суспільства і світа в цілому.
ReplyDeleteПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН
ReplyDeleteГоловне, що я дізналася із цієї статті те, що суспільство та наука дуже тісно пов`язані між собою . Тобто, суспільство не існує без науки, а наука – без суспільства. Дуже важливим є те, що наука відіграє одну із найголовніших ролей у формуванні свідомості та світогляду людини. Людина – головна рушійна сила науки, вона її творить, удосконалює.
Прикрим є те, що науці в нашій державі приділяють занадто мало уваги , виділяють недостатньо коштів.
Погоджуюсь із думкою Насті Павличенко, що для початку потрібно почати із себе, зробити власний крок у науку. Я дуже сподіваюсь, що мій курс стане вам всім у добрій нагоді!
ReplyDeleteРозгляд статей такого характеру змушує замислитись над суттю давно відомих понять та поглянути на них через призму щойно набутих.
ReplyDeleteУ статті цікаво подано погляд на науку як на фундамент для всіх агентів соціалізації та на всіх її етапах(не зважаючи на вплив ідеології на первинному етапі). Адже наука, будучи надбанням людства, є тим основним багажем знань, що передається із покоління в покоління,постійно доповнюючись, змінюючись, набуваючи нових форм та створюючи підґрунтя для становлення особистості, засвоєння нею соціокультурного досвіду суспільства.
Щодо типів цивілізаційного розвитку, то техногенна цивілізація здається мені дуже продуктивною, але перспектива самознищитись за 300 років все ж трохи лякає. З іншого боку традиційна цивілізація, хоч і є більш дбайливою стосовно оточуючого середовища, все ж трохи нагадує равлика, а то й камінь, чого бути не повинно, адже наука має рухатись вперед. Тому задля збереження дружніх стосунків з біосферою та забезпечення сприятливих умов для наукової діяльності, подальший розвиток цивілізації має еквілібрувати між традиційними та техногенними орієнтирами. Не зайвою буде розробка технологій,що допоможуть зберегти існуючі та відновлювати втрачені природні ресурси нашої планети.
Що стосується ролі науки у сучасному суспільстві, так лише те, що ми вивчаємо саме поняття науки так детально і живемо у світі, створеному завдяки науковим відкриттям, на мій погляд, виключає потребу підкреслювати наскільки важливою є роль науки у суспільстві.
Дана стаття зображує роль науки в нашому житті. На мою думку дуже влучно підібрано вислів В.І. Вернадського: “Її зміст не обмежується науковими теоріями, гіпотезами, моделями створюваної ними картиною світу, в основі вона головним чином складається з наукових факторів, їх емпіричних узагальнень, і головним живим змістом її є в наукова праця живих людей”, адже наука це перш за все праця людей, саме завдяки їм наш світ настільки розвинений. На мою думку наука є дуже важливим компонентом нашого життя.
ReplyDeleteСтаття є досить цікавою.Наука — це процес творчої діяльності з отримання нових знань і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів.У даній статті ми можемо прочитати,що наука розглядається насамперед як соціокультурний феномен. Як говорив Е. Агацці:науку варто розглядати як “теорію про певну область об'єктів, а не як простий набір суджень про ці об'єкти”.Наука тісно пов'язана з людською діяльністю.Тут досить чітко висвітлені проблеми класифікацій науки.
ReplyDeleteЯ ознайомилася з запропонованою для перегляду статтею. Ця стаття містить достатній об'єм інформації, прочитавши яку можна отримати вагомі знання щодо поняття "наука".
ReplyDeleteЯ погоджуюся з думкою автора, що науку потрібно розглядати не просто у вузькому значенні, на рівні банального визначення, а дивитися на це поняття як мінімум (як твердить автор) з трьох боків.
Хотілося б підтримати гіпотезу, що наука є соціокультурним феноменом. Наука є соціальним феноменом, так як завдячує своєму виникненню та розвитку всьому людству. Навіть сьогодні кожен з нас мое вважати себе науковцем. Разом з тим, я вважаю, що наука є основою культурного життя кожного суспільства. Адже в умовах сьогодення ми можемо спостерігати, що на найвищому щаблі розвитку знаходяться культури тих країн, націй, які приділяють вагому увагу науці.
Отже, наука - це феномен, який об'єднує людей у прагненні зробити світ кращим.
Погляд на науку як соціокультурний феномен
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю я зрозуміла, що наука являється дуже цікавим предметом, адже є не однозначною. Як сказав Дж. Бернар : «Дати визначення науки неможливо». І я погоджуюся з даним висловлюванням, адже жоден з науковців не дає стовідсоткової гарантії, що саме його визначення є вірним. Але при всій своїй багатогранності наука, що не мало вражає, розвивається і досить.
Ознайомившись з даною статею, я ще раз переконалась в тому, що наука-це соціально значуща сфера людської діяльності, функція якої передбачає вироблення й застосування теоритично систематизованих знань про дійсність.Наука, як соціокультурний феномен, вплетена в усі сфери людських відносин й у всі форми діяльності. Вона є рушійною силою у розвитку не лише соціуму, а й окремо кожної особистості.
ReplyDeleteПрочитавши книжку Чезаре Ломброзо "Гениальность и Помешательство" , а потім прочитавши цю статтю я дійшла висновку , що наука має соціокультурний феномен в якості геніїв індивідів які були інтелектуально обдаровані та виконували функцію бронепотягів в еволюційно науковому пізнанні дійсності, філософських точок зору , релігійних та інших. А деякі були тягарем прогресу і науки. Можна згадати на прикладі геніального астронома Галілео Галілея якого стратила католицька церква , так і не знавши що він був на щабель вище в науковому і в інтелектуальному плані. Так і деколи з людьми буває які нерозуміють , і нездатні зрозуміти багато речей. Про таких в народі кажуть "не тяни свеклу за ботву , она от этого быстрее не выростет".
ReplyDeleteСтаття досить детально описує науку як соціокультурний феномен. Я згодна з В.І. Вернадським, в тому , що "головним змістом науки є праця живих людей".Також згодна з тим, що головним завданням науки є пошук істини,а невід'ємними частинами є суперечки та критика.Розвиток науки потребує начних зусиль, наповнених різноманітними міркуваннями ,які століттями виборювали і продовжують боротися за головну роль у цьому складному процесі.Так, наука має безліч зв'язків та функцій, АЛЕ слід враховувати,що існують і негативні сторони цього феномену,на які потрібно обов'язково звертати увагу.
ReplyDeleteДана стаття привернула мою увагу та зацікавила. Добре структурована та легко читається. Вона розповідає нам про розвиток науки. Наука об'єднує тому, що кожен учений не може не спиратися на досягнення своїх колег. Тому, щоб досягти деяких успіхів та досягнень в науці потрібно співпрацювати з багатьма людьми, але в той самий час дотримуватись своїх особистих поглядів. Я зробив висновок, що головна функція полягає в виробленні істинного знання, що є основою людського розвитку.
ReplyDeleteЯ дуже задоволений прочитаною статтею. З матеріалу, який був висвітлений у даній статті, я дізнався багато додаткової інформації про поняття "наука".
ReplyDeleteАвтор має рацію, розглядаючи науку як соціо-культурний феномен. Але я хотів би запропонувати усім відвідувачам даного блоку поглянути на цей феномен у більш вузькому значенні - індивідуально-культурному. Наука відіграє дуже важливу роль у житті кожного з нас. Вона формує світобачення, навіть, в деякому значенні, моральні принципи кожної окремо взятої людини. Також, я вважаю, що науки є (незалежно від нашої волі) невід’ємною частиною нашого життя. Це сфера людської діяльності, до якої всі ми рано чи пізно матимемо відношення. Шановна Вікторія Вікторівна! Я хотів би дізнатися Вашу думку щодо моїх роздумів.
Для себе я зробив висновок, що наука - це рушійна сила розвитку людства.
«Наука» слово, яке у наш час робить наше існування не можливим. Низький уклін всім науковцям, які жили, творили, досліджували, винаходили для того щоб наше життя стало кращим. Та, на жаль, в наш час прослідковується вже деяка залежність сучасного суспільства від новітніх технологій ( мобільного зв’язку, інтернету…) Спадає на думку відома фраза А. Ейнштейна : «Я боюся, що обов'язково настане день, коли технології перевершать просте людське спілкування. І світ отримає покоління ідіотів.» Отже, науку треба цінувати і розвивати, Але в той же час не забувати, що вона покликана покращувати а не руйнувати наше життя.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteДана стаття є досить цікавою, як на мене. В ній зосереджена увага на сучасному стані науки, на її ідеології, на шляхах дослідження, класифікації функцій науки. Прочитавши, я зрозуміла, що існує безліч різних поглядів на науку, на її розвиток. І дійсно, ми робимо також маленькі наукові відкриття! Сучасність визначає її як феномен. Пошук істини - чи не найбільше завдання науки.
ReplyDeleteІснують ще й ідеологічні потреби людства. Наука проявляється як інструмент політики. Тому можна говорити про безліч аспектів, з яких можна характеризувати науку.
Стаття "Наука як соціокультурний феномен" описує та ілюструє поняття терміна "наука", а також надає інформацію про її розиток. Я повністю погоджуюсь з думкою В.І. Вернадського,про те, що "головним змістом науки є праця живих людей". Це справді так, адже ніхто інший, як саме ми творимо нашу науку. Дана стаття також розкриває роль науки у нашому житті. Звісно, вона грає неабияку значимість у нашому житті. Без науки Юрій Гагарін ніколи не полетів би в космос, не було б винайдено рентгенівського проміння, не розвивалися б такі науки як біологія, фізика, хімія, медицина. А чи можете ви уявити своє життя без мобільного телефону чи без комп'ютера, чи іншого дивайсу? Все це - результат роботи людей, зокрема, науковців.
ReplyDeleteОзнайомившись з поданою статею, можна ще раз переконатись у тому,що наука - це соціокультурний феномен. Я погоджуюсь з думкою автора, щодо розгляду науки в трьох аспектах.Адже це і спосіб діяльності, спрямований на пізнання предметів та процесів навколишньої дійсності, і система знань, що відповідає критеріям об'єктивності, адекватності, істинності, і соціальна природа, що об'єктивує буття науки, як форми суспільної свідомості. Щодо вислову В.І. Вернадського про те,що головним змістом науки є наукова праця живих людей, можу сказати - їх здобутки є надзвичайно важливими, але не менш цінні і винаходи науковців , які жили,наприклад,у попередньому столітті.Їхні винаходи, без яких ми зараз не уявляємо нашого життя, також мають важливе для нас значення. На мою думку,влада і суспільство має більше приділяти уваги для розвитку науки у нашій країні. Адже на сьогодні, в інших країнах розвиток відбувається значно швидше. А це тому, що здобутки науковців цінуються і втілюються у життя.
ReplyDeleteНаука, як я її розумію - це сфера людської діяльності, що полягає у виробленні та систематизації об'єктивних знань про навколишнє середовище (природу, суспільство). Стаття " Наука як соціокультурний феномен" ще раз нагадала мені про той шлях, який пройшло людство за час свого існування. З'явившись в стародавні часи в зв'язку з потребами суспільства, наукова діяльність людини пережила значних трансформацій. Діяльність, спрямована на забезпечення виживання людей в умовах оточуючого середовища, переросла у вивчення та використання законів природи і суспільства. Наукові знання постійно змінюють побут людини, впливають на її світогляд, формування особистості.
ReplyDeleteНа мою думку, найбільшу роль у цьому явищі відіграють науково-технічні знання - радіомовлення, телебачення, комп'ютерна техніка, енергетична, в тому числі і ядерна, зв'язок (особливо мобільний), транспорт і т.д.
В цілому, наука виступає як основна сила у вирішенні проблем людського суспільства.